Linguistic analysis of the story about life events as a technology for researching the emotional experience of higher education students
Ключові слова:
лінгвістичний аналіз, емоційний досвід, розповіді про події життя, особистість, емоційне благополуччя, саморегуляція, міжособистісна взаємодія, адаптація, здобувачі вищої освіти, мовні маркериКороткий опис
У статті викладено теоретичні основи та практичні аспекти формування професійної термінологічної компетентності студентів українських вищих навчальних закладів в умовах цифрової трансформації освітнього простору. Робота анотована в галузі лінгвістики, педагогіки та методики викладання професійних дисциплін з питання сутності формування освітнього середовища, орієнтованого на професійну підготовку, охарактеризовано суттєві перешкоди та окреслено перспективи інтеграції цифрових технологій у систему термінологічної підготовки здобувачів вищої освіти. Оскільки існує потреба в узагальненні теоретичних підходів та розробці комплексних моделей розвитку термінологічної компетентності, особливо в умовах війни в Україні, проаналізовано вплив цифрової трансформації на освітній процес, розкрито роль цифровізації освітнього середовища та використання нових технологій у роботі фахівців різних профілів. Розкрито сучасні методологічні підходи до формування професійної термінологічної компетентності студентів різних спеціальностей в умовах цифровізації освіти. Проаналізовано внесок національних та міжнародних проектів (UkrNLP Corpora, ULIF, SUCHO, Ukraïnica) у створення інфраструктури для освітньої та дослідницької діяльності. Доведено доцільність комплексного підходу, що поєднує методичні засоби навчання з доступом до цифрових ресурсів та участю в освітніх і наукових ініціативах, як умови підготовки конкурентоспроможних фахівців з високим рівнем професійної термінологічної та цифрової компетентності. Представлено авторську модель формування професійної термінологічної компетентності студентів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету (ХНАДУ), яка інтегрує сучасні цифрові технології, методологічні підходи та освітні ресурси.
Посилання
Arystova, I. V. (2020). Linhvistychnyi analiz emotsiino zabarvlenoho movlennia v kohnityvnii psykholohii. Naukovi zapysky NaUKMA. Psykholohiia i pedahohika, 3, 78–85.
Afanasieva, N., Svitlychna, N., Shaida, O. (2019). Psychosemantic Analysis of Psychologists Representations About the Place of Psychological Counseling. Psycholinguistics, 26 (1), 37–50. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-37-50
Barrett, L. F. (2018). Yak narodzhuiutsia emotsii: Taiemne zhyttia mozku. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia, 480.
Burkalo, N. (2019). Psychological features of emotional intelligence. Psychological Journal, 5 (7), 34–49. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.7.3
Houlman, D. (2018). Emotsiinyi intelekt. Kharkiv: Vivat, 512.
Derevianko, S. P. (2015). Teoretyko-metodolohichni aspekty tsilespriamovanoho rozvytku emotsiinoho intelektu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 1, 23–26.
Zhuravlova, M. O. (2009). Emotional intelligence as a problem of psychological research. Nauka i osvita, 1/2, 57–61.
Lazarus, R. S. (2015). Emotsii ta adaptatsiia. Kyiv: Psykholohichna dumka, 384.
Ekman, P., Davidson, R. J. (2015 (1994). ). The Nature of Emotion: Fundamental Questions. New York: Oxford University Press, 304.
Humphrey M. (2017). The working narrative: analysis of linguistic structures and styles in life storytelling on social media. [In partial fulfillment of the requirements For the Degree of Doctor of Philosophy; Colorado State University].
Livytska, I. (2022). Narrative discourse as an emergent phenomenon: global semiotic approach. Journal of Narrative and Language, 9 (16), 57–67.
Niederhoffer, K. G., Pennebaker, J. W. (2002). Linguistic Style Matching in Social Interaction. Journal of Language and Social Psychology, 21 (4), 337–360. https://doi.org/10.1177/026192702237953
Vakhovska, O. V. (2017). A Cognitivelinguistic perspective on first-person verbalreport on emotion experience. Visnyk KhNU im. V.N. Karazina. Inozemna filolohiia, 85, 72–80.
Сторінки
Опубліковано
Категорії
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.