Linguistic analysis of the story about life events as a technology for researching the emotional experience of higher education students
Ключові слова:
лінгвістичний аналіз, емоційний досвід, розповіді про події життя, особистість, емоційне благополуччя, саморегуляція, міжособистісна взаємодія, адаптація, здобувачі вищої освіти, мовні маркериКороткий опис
Емоційний досвід особистості є невід’ємною складовою людського життя, який визначає особливості поведінки, прийняття рішень і характер міжособистісної взаємодії. У психології він трактується як багатогранний феномен, що поєднує когнітивні, фізіологічні та поведінкові аспекти, а також накопичений протягом життя комплекс емоційних знань, який людина використовує у взаємодії з навколишнім середовищем. Визначено, що розповіді про життєві події є відображенням внутрішнього емоційного стану особистості, а їхній аналіз дозволяє виявити ключові когнітивно-емоційні характеристики мовця. Здійснено порівняльний аналіз мовних маркерів (кількість слів, займенників, прикметників, дієслів, емоційно забарвлених слів тощо) у текстах, що описують позитивні та негативні події життя. Результати дослідження виявили лінгвістичні відмінності у розповідях про негативний та позитивний досвід, які вказують на підвищену когнітивну активність та емоційну залученість у мовленні про негативні події. Акцентовано увагу на практичній значущості отриманих даних для підготовки майбутніх психологів, зокрема у набутті навичок аналізу мовлення, роботі з емоційним досвідом клієнтів та розвитку професійної емпатії. Отримані результати сприятимуть удосконаленню освітнього процесу та підготовки здобувачів до професійної діяльності в галузі психології.
Посилання
Arystova, I. V. (2020). Linhvistychnyi analiz emotsiino zabarvlenoho movlennia v kohnityvnii psykholohii. Naukovi zapysky NaUKMA. Psykholohiia i pedahohika, 3, 78–85.
Afanasieva, N., Svitlychna, N., Shaida, O. (2019). Psychosemantic Analysis of Psychologists Representations About the Place of Psychological Counseling. Psycholinguistics, 26 (1), 37–50. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-37-50
Barrett, L. F. (2018). Yak narodzhuiutsia emotsii: Taiemne zhyttia mozku. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia, 480.
Burkalo, N. (2019). Psychological features of emotional intelligence. Psychological Journal, 5 (7), 34–49. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.7.3
Houlman, D. (2018). Emotsiinyi intelekt. Kharkiv: Vivat, 512.
Derevianko, S. P. (2015). Teoretyko-metodolohichni aspekty tsilespriamovanoho rozvytku emotsiinoho intelektu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky, 1, 23–26.
Zhuravlova, M. O. (2009). Emotional intelligence as a problem of psychological research. Nauka i osvita, 1/2, 57–61.
Lazarus, R. S. (2015). Emotsii ta adaptatsiia. Kyiv: Psykholohichna dumka, 384.
Ekman, P., Davidson, R. J. (2015 (1994). ). The Nature of Emotion: Fundamental Questions. New York: Oxford University Press, 304.
Humphrey M. (2017). The working narrative: analysis of linguistic structures and styles in life storytelling on social media. [In partial fulfillment of the requirements For the Degree of Doctor of Philosophy; Colorado State University].
Livytska, I. (2022). Narrative discourse as an emergent phenomenon: global semiotic approach. Journal of Narrative and Language, 9 (16), 57–67.
Niederhoffer, K. G., Pennebaker, J. W. (2002). Linguistic Style Matching in Social Interaction. Journal of Language and Social Psychology, 21 (4), 337–360. https://doi.org/10.1177/026192702237953
Vakhovska, O. V. (2017). A Cognitivelinguistic perspective on first-person verbalreport on emotion experience. Visnyk KhNU im. V.N. Karazina. Inozemna filolohiia, 85, 72–80.
##submission.downloads##
Сторінки
Опубліковано
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
