Conscious management of transformations: a concept of innovative management of educational institutions
Ключові слова:
Сприйнятливість до нового, когнітивна функція, регуляторна функція, класифікаційні ознаки, форма пізнання реальності, провідні аспекти сприйнятого об'єкта, домінуючі почуття, поле діяльностіКороткий опис
Обґрунтовуючи актуальність теми, автори наголошують, що освіта, яка спрямована на виконання стратегічних завдань розвитку економіки, визначається, з одного боку, досягненнями фундаментальних наук, з іншого – розвитком виробництва. Об'єктивну необхідність застосування інновацій в управлінні навчальними закладами визначають «Стратегія сталого розвитку України до 2030 року», перехід країн Євросоюзу (в перспективі і України) до Індустрії 5.0, перспектива відбудови держави в умовах дефіциту кадрів. В основу авторської концепції покладено такі філософсько-методологічні обґрунтування закономірності інноваційного управління навчальними закладами: необхідність зміни теорії та практики управління навчальним закладом в умовах мінливого, усе більш інтегрованого світу, інтенсифікованих глобальних проблем і криз; принцип випереджувального розвитку та принцип інноваційності як принципи організації й розвитку освітніх систем; сутність опанування технологій майбуттєтворення, випереджувального, інноваційного управління, які найближчим часом стануть базовими для формування керівників НЗ із погляду перспективи їхньої професійної діяльності. Під час дослідження застосовувалися мультидисциплінарний підхід; інтегрувалися різні наукові напрями; результати теоретичних наукових пошуків і практичної діяльності. Автори розрізняють поняття інноваційний менеджмент у навчальних закладах (це управління інноваціями в навчально-виховному процесі) та інноваційне управління (власне управлінські інновації). Інноваційне управління базоване на теоретичних положеннях загального (системного) менеджменту, менеджменту організацій, підпорядковане закономірностям інноваційної діяльності, водночас має свою специфіку в змістовому, організаційному і впроваджувальному аспектах, зумовлену галузевими особливостями (управління навчальними закладами).
У концепції інноваційного управління навчальними закладами розкрито: поняття, суб'єкти, об'єкти, мета, завдання, принципи, процес та інструменти інноваційного управління навчальними закладами. Об’єкти інноваційного управління навчальним закладом класифіковано за такими ознаками: за видом ресурсів (матеріальні, нематеріальні, фінансові, технічні, часово-просторові, трудові); за елементом системи управління (мета, функції, методи, процедури, технології, організаційні структури); за функцією управління (аналізування, прогнозування, проектування, планування, організація, мотивація, стимулювання, контроль); за інструментарієм управління (управлінське рішення, управлінська технологія, організаційна структура). Поряд з локальними, модульним та системними змінами автори виокремлюють перманентні зміни як свідоме управління трансформаціями, які стають можливими завдяки пошуку, розробленню, утіленню інноваційних змін в управління навчальним закладом і моніторингу їхньої ефективності. На підставі узагальнення основних етапів пошуку й розроблення інноваційних змін; етапів процесу розроблення та ухвалення управлінського рішення щодо нововведення; інституційного циклу управлінської діяльності; проектної технології розроблено алгоритм перманентного впровадження інноваційних змін в управління навчальним закладом. Інноваційне управління як вид діяльності представлено сукупністю таких інструментів управління: інноваційні управлінські рішення, інноваційні управлінські технології, застосування інноваційних структур та інфраструктури, розвиток індивідуальної й групової сприйнятливості до нового; формування інноваційного середовища навчального закладу.
Посилання
Semenec, A. (2018). Lyudi so znaniyami "kak u vsekh" stanut lishnimi. Available at: https://www.rosbalt.ru/moscow/2018/01/26/1677559.html
Weizsaecker, E., Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. New York: Springer, 220. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4939-7419-1
Kolot, A. M. (2014). Mizhdystsyplinarnyi pidkhid yak dominanta rozvytku ekonomichnoi nauky ta osvitnoi diialnosti. Sotsialna ekonomika, 1-2, 76–83. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/se_2014_1-2_15
Taleb, N. N. (2019). Antykrykhkist. Pro (ne)vrazlyve u realnomu zhytti. Kyiv: Nash format, 392.
Yevtodiuk A. V. (2002). Synerhetychni zasady modeliuvannia osvitnikh system. Kyiv, 198.
Prigozhin, І. (1986). Poriadok іz khaosu: novii dіalog liudini z prirodoiu. Moscow: Progres, 432.
Kremen, V. H. (Ed.) (2014). Synerhetyka i osvita. Kyiv: Instytut obdarovanoi dytyny, 348.
Khaken, G. (1980). Sinergetika. Moscow: Mir, 405.
Lohika. Multymediinyi pidruchnyk (2022). Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav. Available at: https://arm.naiau.kiev.ua/books/logika/lections/lections.html
Chepa, M.-L. A. (Ed.) (2010). Ukrainska psykholohichna terminolohiia: slovnyk-dovidnyk. Kyiv: DP "Informatsiino-analitychne ahentstvo", 302.
Klasyfikatsiia. Literaturoznavcha entsyklopediia. Vol. 1. Kyiv: VTs "Akademiia", 484.
Shemshuchenko, Yu. S. et al. (2001). Klasyfikatsiia. Yurydychna entsyklopediia. Vol. 3: K-M. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia, 792.
Pekar, V. (2020). Kryza yak mozhlyvist. Available at: https://wz.lviv.ua/blogs/408472-kryza-iak-mozhlyvist
Subetto, A. I. (2007). Systemolohiia osvity ta osvitoznavstvo. Kostromskyi derzhavnyi universytet im. N. A. Nekrasova, 7, 22–36.
Puankare, A. (1990). O nauke: "Nauka i gipoteza". Moscow: Nauka, 736.
Zhurba, O. (2018). Interviu z Nataliieiu Tyshchenko. Yurydychna hazeta, 12-13. Available at: https://yur-gazeta.com/interview/energiya-znan-ta-dosvidu--ce-i-e-profesiynauspishnist.html
Matviienko, V. M., Kovtun, O. Yu. (2004). Prohrama rozvytku Orhanizatsii Obiednanykh Natsii. Ukrainska dyplomatychna entsyklopediia. Vol. 2. Kyiv: Znannia Ukrainy, 812.
Samarska, L., Sas, N. M. (2021). Deep foundations of happiness. Principal fundamentals of different types of understanding happiness. Ukrainian Society, 76 (1), 23–29. doi: https://doi.org/10.15407/socium2021.01.023
Reitynh Global Innovation 1000. Available at: https://www.strategyand.pwc.com/gx/en/insights/innovation1000.html
Chesbro, G. (2007). Otkrytye innovatcii. Moscow: Pokolenie, 336.
Altshuller, G. S. (1979). Tvorchestvo kak tochnaia nauka. Moscow: Sov. radio, 184.
Bandura, A.; Chubar, N. N. (Ed.) (2000). Teoriia sotcialnogo naucheniia. Saint Petersburg: EVRAZIIa, 320.
Vudzhek, T. (1997). Kak sozdat ideiu. Saint Petersburg: Piter, 288.
Kuzheva, S. N. (2011). Pozitivnoe otnoshenie k izmeneniiam – uslovie povysheniia vospriimchivosti k novovvedeniiam. Innovatcionnaia sistema Omskoi oblasti: sostoianie, problemy, perspektivy. Omsk: Tcentr marketingovykh kommunikatcii.
Leizier, U. (2007). Protcess razrabotki novoi uslugi. Marketing uslug. Available at: http://www.elitarium.ru/2007/10/04/process_razrabotki_novojj_uslugi.html/
Nikolko, V. N. (1990). Tvorchestvo kak innovatcionnyi protcess: (filosofsko-ontologicheskii analiz). Simferopol: Tavriia, 189.
Sas, N. M. (2003). Zastosuvannia aktyvnykh metodiv vykladannia i vyvchennia navchalnykh dystsyplin psykholoho-pedahohichnoho tsyklu. Aktualni problemy pidhotovky fakhivtsiv sotsialnoi roboty v Ukraini i za rubezhem. Uzhhorod: Mystetska liniia, 47–52.
Sas, N. (2014). Pidhotovka maibutnikh kerivnykiv navchalnykh zakladiv do innovatsiinoho upravlinnia: stan ta perspektyvy. Poltava: PNPU imeni V.H. Korolenka, 336.
Sas, N. (2013). Osnovy innovatsiinoho upravlinnia navchalnymy zakladamy. Poltava: SPDFO Harazha M. F., 178.
Sytnykov, A. P. (1996). Akmeolohycheskyi treninh: teoriia. metodyka, psykhotekhnika. Moscow: Tekhnolohycheskaia shkola obuchenyia, 428.
Shevyrev, A. V. (2008). Analiticheskaia zapiska "sistemno-kreativnoe myshlenie i upravlenie v deiatelnosti malogo i srednego biznesa". Kreativnaia ekonomika, 1 (13), 30–34.
Smirnov, Iu. Nevidimaia ruka rynka predskazanii! Idei iz budushchego.
Silvanovich, S. F. (2007). Kreativ dlia polzy dela: upravlenie tvorcheskim potentcialom kompanii. Minsk: Grevtcov Pablisher, 208.
Vudkok, M., Frensis, D. (1991). Raskreposhchennyi menedzher. Moscow: Delo, 320.
Sartan, G. N. Sovremennye tendentcii v korporativnom obuchenii personala. Available at: https://www.b-seminar.ru/article/show/782.htm
Niustrem, Dzh. V., Devis, K. (2000). Organizatcionnoe povedenie. Saint Petersburg: Piter, 448.
Rubinshtein, S. L. (2009). Osnovy obshchei psikhologii. Saint Petersburg: Piter, 713.
Sas, N. (2013). The Analysis of the Present Teaching Methods in the Sphere of Innovative Management for the Future Leaders Professional Training at Educational Institution. Naukovi pratsi Vyshchoho navchalnoho zakladu "Donetskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet". Seriia: "Pedahohika, psykholohiia i sotsiolohiia", 1, 272–277.
Sas, N. M. (2011). Analiz pidkhodiv do praktyky roboty z kadramy u pedahohitsi ta menedzhmenti. Upravlinnia rozvytkom, 8, 203–206.
Sofii, N., Kuzmenko, V. (2006). Sto i odyn metod aktyvnoho navchannia. Osvita.ua. Available at: https://osvita.ua/school/method/1360/
Diachenko-Bohun, M. (2014). Aktyvni metody navchannia u vyshchomu navchalnomu zakladi. Vytoky pedahohichnoi maisternosti, 14, 74–79.
Vakhrusheva, T. Yu. (2008). Theoretical aspects of active methods of learning. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, 3, 46–49.
Vershinina, G. V. (2006). Aktivnye metody obucheniia – innovatcionnyi tip vospitaniia i obrazovaniia. Vestnik Kazakhstansko-Amerikanskogo svobodnogo universiteta, 4, 73–78.
Kosheleva, Iu., Arkhipov, M., Tokareva, M. (2012). Motivatciia personala. Upravlenie personalom, 16, 12–34.
Peretiatko, A., Tarianyk, O. (2008). Rozrobka efektyvnoi systemy upravlinnia personalom. Personal, 1, 42–45.
Eremin, A. L. (2005). Noogenez i teoriia intellekta. Krasnodar: "Sovetskaia Kuban", 356.
Sushko, M. (2019). Sozdanie svoei sistemy upravleniia ideiami. Available at: https://neaktor.com/blog/2019/05/24/sistemy-upravlenija
Khomutskii, D. (2005). Upravlenie ideiami: kak organizovat protcess. Upravlenie kompaniei, 8. Available at: https://www.management.com.ua/strategy/str122.html
Ozerov, K. G. (2010). Sistema kaidzen-predlozhenii na "Petro". Available at: https://up-pro.ru/library/production_management/kaizen/kaizen-na-petro/
Sadriev, A. R. (2013). Upravlenie znaniiami v innovatcionnoi deiatelnosti sovremennykh kompanii. Upravlenie intellektualnoi sobstvennostiu kak faktor povysheniia effektivnosti razvitiia organizatcii. Kazan: Kazan. un-t, 23–34.
Dolzhenko, R. A. (2014). Kontceptciia organizatcii innovatcionnoi deiatelnosti kompanii (na primere kommercheskogo banka). Finansy i kredit, 33 (609), 10–16.
##submission.downloads##
Сторінки
106-136
Опубліковано
грудня 30, 2024
Категорії
Авторське право (c) 2024 Nataliia Sas, Svitlana Lysenko, Anna Fastivets, Alla Kapiton, Iryna Babenko, Lidiia Cherednyk
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Деталі щодо доступних видів видань: PDF
PDF
ISBN-13 (15)
978-617-8360-06-1
Як цитувати
Сас, Н., Фастівець, А., Капітон, А., Бабенко, І., Чередник, Л., & Лисенко, С. (2024). Conscious management of transformations: a concept of innovative management of educational institutions. в С. Толочко (ред.), TRANSFORMATION OF EDUCATION: MODERN CHALLENGES (с. 106–136). Kharkiv: ПП "ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР". https://doi.org/10.15587/978-617-8360-06-1.ch5
