Kharkiv educational and theater school as an artistic phenomenon

У главі розглянуто етапи становлення та розвитку театральної освіти України, внесок харківської театральної школи в її заснування та модернізацію. Визначено соціокультурне підґрунтя для започаткування кафедри майстерності актора факультету сценічного мистецтва Харківської державної академії культури, розвиток її творчих надбань в галузі формування школи акторського мистецтва. Обґрунтовано роль відкритої творчої лабораторії кафедри: експериментальної майстерні театральних досліджень (ЕКМАТЕДОС) у розробці унікальних освітніх методик підготовки акторів драматичного театру. Доведено інноваційність методико-практичної постановчої роботи з майбутніми акторами декана факультету сценічного мистецтва Харківської державної академії культури, заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Бориса, розкрито сутність та особливості його режисерської та педагогічної школи, визначено засоби підвищення ефективності підготовки фахівців зі спеціальності «Сценічне мистецтво».

Метою дослідження є розкриття особливостей діяльності кафедри майстерності актора ХДАК від моменту її заснування до сьогодення як важливої складової харківської освітньо-театральної школи.

Базовою методологією є комплексне поєднання загальнонаукових дослідницьких підходів, зокрема історико-генетичного, який дозволив визначити основні етапи еволюції об’єкту вивчення. Евристичний потенціал мистецтвознавчого та культурологічного підходів сприяв розкриттю специфічних рис харківської театральної школи та її творчих лабораторій як мистецького феномену, їх впливу на культуру регіону та України в цілому. Доповненням постає використання міждисциплінарного та компаративного підходів, системного та історіографічного методів дослідження.

У висновку підсумовуються власні теоретичні здобутки та інноваційні методики акторських кафедр ХДАК, окреслюється низка переваг, що сприяють навчанню та вихованню сучасного, конкурентоспроможного актора драматичного театру та кіно, характеризуються методичні надбання експериментальної майстерні театральних досліджень (ЕКМАТЕДОС) від моменту свого заснування на початку виникнення кафедри до сьогодення. Стверджується, що поєднання теоретичних занять з практичним досвідом гри на сцені дозволяє актору ґрунтовніше опанувати сценічну майстерність, відкрити нові шляхи до розкриття особистості персонажу та втіленні його на сцені.

Актуальність наукового дослідження зумовлена тим, що вперше відбувається теоретична спроба осмислення та узагальнення методико-практичного доробку харківської освітньо-театральної школи, сформованої в процесі творчої діяльності кафедри майстерності актора Харківської державної академії культури, оцінити внесок творчих лабораторій кафедри у збагачення освітніх методик підготовки актора драматичного театру та кіно, окреслити проблематику та нові перспективи розвитку цього напрямку, визначити раніше не досліджені аспекти розвитку харківської театральної освіти.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що діяльність кафедри майстерності актора ХДАК розкривається в контексті роботи її творчих лабораторій та авторських шкіл, методики яких можуть бути використані іншими закладами вищої театральної освіти України.