Strategic directions of economic and environmental management of regional resources in the conditions of continuous development

У цій главі об’єктом дослідження є інноваційна модель регіонального управління прісноводними ресурсами в умовах досягнення екологічних цілей.

При вирішенні поставлених у роботі завдань застосувались методи аналізу та синтезу, порівняльного зіставлення та логічного узагальнення. На їх основі проведено аналіз основних принципів адаптації світового досвіду регіонального управління прісноводними ресурсами в умовах імплементації Водної рамкової директиви Європейського Союзу, визначені екологічні пріоритети регіонального управління прісноводними ресурсами, їх інноваційно-інвестиційні домінанти, цільові орієнтири та модель екологічно збалансованого управління прісноводними ресурсами на регіональному рівні.

За результатами дослідження зазначено, що:

– ефективне управління прісноводними ресурсами реалізується через відповідні функції менеджменту, що в сукупності сприяють реалізації визначених цілей розвитку водного комплексу, забезпеченню балансу інтересів всіх суб’єктів водокористування;

– на сучасному етапі розвитку національної економіки у контексті глобальних трендів, екологічних прогнозів та соціальних викликів очевидною та безальтернативною метою управління прісноводними ресурсами є забезпечення балансу між трьома векторами сталого розвитку (економічним, екологічним та соціальним), що виступають триєдиним імперативом державної і регіональної політики у сфері розвитку та охорони, розподілу і використання національних ресурсів. Реалізація зазначеної мети потребує розроблення єдиної стратегії, що визначатиме основні імперативи водної політики, які є настановами для прийняття рішень на всіх рівнях, створюватиме рамкові умови та критерії використання наявного водного потенціалу, єдині правила для всіх учасників ринку водних ресурсів;

– основні напрями поліпшення системи інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку водогосподарських систем регіону включають в себе: удосконалення нормативно-правового забезпечення та розвиток державно-приватного партнерства, зокрема і у формі ЕСКО-контрактів;

– запропонована модель сталого соціогуманітарного та екологічно збалансованого управління прісноводними ресурсами на регіональному рівні, яка враховує інноваційні форми взаємодії у сфері водокористування вимагає трансформації цільових орієнтирів функціонування водогосподарського комплексу в напрямку задоволення потреб теперішнього і майбутнього поколінь у прісноводних ресурсах.

Завдяки результатам проведених досліджень забезпечується можливість більш об'єктивної та збалансованої оцінки можливих схем та інструментів управління прісноводними ресурсами території. Представлений у роботі концептуальний підхід є досить гнучким інструментом із вільним вибором елементів аналізу залежно від поставлених цілей та об'єктів господарювання.