Language and national identity as a foreword for ensuring national security

Об’єктом дослідження є трансформаційні процеси національної ідентичності українців, роль мови в цьому процесі у контексті нацбезпеки. Методологічну базу складають загальнонаукові методи: аналітичний огляд наукових праць провідних українських та зарубіжних вчених щодо структури, етапів формування і чинників, що визначають національну ідентичність; аналіз результатів опитування українців упродовж 2005/06 років по нинішній час; узагальнення і синтез отриманих спостережень і порівнянь для з’ясування ролі мови у процесі формування національної ідентичності в контексті національної безпеки.

З’ясовано, що мова є ключовим фактором, що становить підґрунтя для ідентифікації з конкретною нацією особистості, впливає на безпеку нації загалом. Доведено, що ідентифікація з українською нацією цілком залежить від рівня володіння, використання і знання української мови. Регіони, де показник був найнижчим, дали хибність ідентифікації, тобто привід для сусідньої держави вважати російськомовних представниками російського етносу.

Визначено, що одним із ключових моментів у процесі формування загальнонаціональної ідентичності стало повномасштабне вторгнення, що спонукало до більш свідомого вибору мови спілкування у різних сферах, зокрема у побуті, на роботі. Проаналізовані дані засвідчили й поступове зростання конкурентоспроможності української мови, як фактору що сприяє формуванню свідомої нації, здатної на захист безпеки і національних інтересів держави.