INTEGRATIVE OPPORTUNITIES OF NATIONAL ECONOMIES

Колективна монографія зосереджена на дослідженні особливих умов сучасного науково-технологічного співробітництва країн, теоретико-методологічному обґрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо формування ефективних інтеграційних стратегій національних економік, дослідженню інклюзивного управління проєктами як інструменту трансформації національної економіки, визначенню концепту культури гідності як нової психологічної архітектури інтеграції національних економік у глобальному світі, а також проблемі темпів зростання та особливості функціонування підприємств зернопродуктового кластера країни в умовах сучасних глобальних викликів. Представлені матеріали охоплюють завдання: аналізу основних переваг і проблем, що сприяють ефективному науково-технологічному співробітництву європейських країн та України, розрахунку багатофакторної моделі впливу цього співробітництва на економічний розвиток України; розробки авторської концепції багатовимірної адаптивної інтеграції, що інтегрує теоретичні конструкти резильєнтності, стратегічної автономії та безпекової інтеграції; дослідження методологічних основ інклюзивності в проєктному менеджменті та аналізу міжнародного досвіду й оцінки взаємозв’язку між інклюзивними практиками та інноваційною спроможністю на прикладі країн; доведення того, що гідність перестає бути етичним «декором» економічних процесів і стає їхнім фундаментом в сучасних умовах; доведення пріоритетності зернопродуктового кластеру у забезпеченні потреб в середині країни та для збільшення експорту в умовах сучасних викликів. Монографія спрямована на систематизацію досвіду країн, який забезпечує підвищення ефективності реалізації інтеграційних процесів у різних галузях народного господарства.

У першому розділі визначені особливості та розроблені рекомендації для покращення науково-технологічного співробітництва ЄС та України в умовах її повоєнного відновлення. Показано, що особливе значення для стратегічних рішень ЄС мають такі аспекти як створення єдиного валютного союзу, політичний союз, соціальні аспекти інтеграції, зміни конкурентного середовища, технологічні новації, міжкультурні відмінності. Доведено, що для України, яка є досить молодою державою, що виборює право визнання себе як рівноправного члена глобального науково-технологічного співробітництва особливо в умовах її повоєнного відновлення, саме консолідація галузей, процес інтеграції та укрупнення, створення стратегічних альянсів є актуальною реакцією на глобальні виклики. Представлені результати можуть бути враховані під час розробки програм науково-технічного співробітництва.

У другому розділі розроблено методологічний інструментарій оцінки адаптивного потенціалу інтеграційних об'єднань, що включає Індекс адаптивності, індикатори інституційної гнучкості, ресурсної забезпеченості та технічного потенціалу кризового реагування. Досліджено механізми реагування провідних інтеграційних об'єднань на глобальні шоки різного характеру, здійснено компаративний аналіз адаптивних стратегій ЄС, АСЕАН та Євразійського економічного союзу, обґрунтовано наявність суттєвих економічних ефектів трансформації інтеграційних стратегій, а також на основі сценарного прогнозування з горизонтом до 2030 року ідентифіковано альтернативні траєкторії еволюції інтеграційних процесів. Сформульовано практичні рекомендації щодо оптимізації інтеграційних стратегій в умовах трансформації глобальної архітектури безпеки.

У третьому розділі підтверджено гіпотезу про позитивний вплив інклюзивного управління на розвиток людського капіталу, економічну стійкість та інноваційне зростання. Побудована регресійна модель продемонструвала високий рівень кореляції між індексом інклюзивності, людським розвитком та індексом інноваційності, а також мультиплікативний ефект соціального різноманіття. Систематизовано чотири підходи до інклюзивного управління проєктами (соціо-орієнтований, інституційний, інноваційний, гендерно-інклюзивний). Розроблені практичні рекомендації з урахуванням міжнародних стандартів та українських реалій, виявлено бар’єри та окреслено напрями подальших досліджень.

У четвертому розділі доведено, що цифровізація управління та зростання ролі алгоритмів створюють нові ризики «ілюзії нейтральності технології», які можуть нівелювати людський вимір інтеграції. Культура гідності пропонується як компас, що здатний забезпечити баланс між інноваціями й етикою, технократичною ефективністю й людяністю. Окрема увага приділена історичним і культурним чинникам, які впливають на формування довіри між націями. Запропоновано бачення інтеграційних процесів не як технократичного конструкту, а як «живого організму», у якому мораль і психологія відіграють ключову роль. Це дозволяє ширше інтерпретувати економічні феномени крізь призму гуманістичної методології.

У п’ятому розділі підтверджено, що розробка моделей та механізмів зернопродуктового кластера проведення модернізації галузей сільського господарства, галузі переробки, вибір методів та інструментів, які сприяють посиленню сприйнятливості агробізнесу до інноваційного розвитку, потребує відповідного теоретичного та методичного забезпечення з урахуванням специфіки виробництва у кожній галузі. Доведено, що, незважаючи на активізацію інтеграційних процесів у зернопродуктових кластерах, мають місце неефективність функціонування та розпад ряду такого роду формувань. Наведені практичні рекомендації щодо узагальнення та систематизації досвіду використання механізму реалізації проектів формування та розвитку зернопродуктового кластера як національними, так і так і зарубіжними компаніями, які досягли високих результатів у цій галузі.

Зведені результати монографії можуть бути використані під час розробки програм науково-технічного співробітництва між ЄС та Україною, оптимізації інтеграційних стратегій в умовах трансформації глобальної архітектури безпеки, визначенні впливу інклюзивного управління на розвиток людського капіталу, економічної стійкості та інноваційного зростання, інтерпретації економічного феномену крізь призму гуманістичної методології, а також програм розвитку зернопродуктового кластера в країнах світу. Матеріали видання становлять науковий внесок у розвиток економічної теорії інтеграції в умовах сучасних глобальних викликів.