Definition, classification, characteristics and opportunities of development receptivity to the new
Ключові слова:
сформованість, організаційна компетентність, педагогічний експеримент, методи, критерій, показник, рівні, кореляція, статистика, освіта дорослих, концепція неперервної освіти дорослих, нова парадигма «навчання впродовж життя», тенденції розвитку освіти дорослих, мегатенденції в освіті дорослих, «м’які»/«гібридні навички», універсальна (здібнісна)/теоретична (знаннєва) моделі освіти, механізм розвитку, регіональний (мезо)/глобальний (планетарний) рівні, міждержавне співробітництво в галузі освіти дорослих, скандинавська модель освіти дорослих, інноваційні моделі ефективності, іншомовне спілкування, міжкультурні компетенції, мовне занурення, студентоцентроване навчання, мовні навчальні ресурси, застосування технологій, моделі занурення, навчання на основі завдань, підхід, мультикультуралізм, навчання впродовж життя, університет, кадрова політика, інституційна автономія, розвиток, академічний персонал, сприйнятливість до нового, пізнавальна функція, регулятивна функція, класифікаційні ознаки, форма пізнання дійсності, провідні аспекти об'єкта, що сприймається, домінуючі відчуття, галузь діяльності, складові досвіду суб'єкта, когнітивно-емоційні процеси, середовище відібраної інформації, ієрархічний рівень суб’єкту управління, засоби розвитку сприйнятливості до нового, система управління ідеямиАнотація
Обгрунтовуючи актуальність теми, автори звертаються до таких методологічних установок: тріада крихкість – стійкість – антикрихкість (Нассім Талеб); висновки про можливість «появи порядку з хаосу»; альтернативність майбутнього розвитку (А. Євтодюк, І. Пригожин); висновки про наявність внутрішніх зв’язків самоорганізованої системи із зовнішнім середовищем (І. Пригожин, Г. Хакен). Під час дослідження застосовувалися мультидисциплінарний підхід; інтегрувалися різні наукові напрями; результати теоретичних наукових пошуків і практичної діяльності. Сприйнятливість до нового визначається як здатність особистості сприймати ознаки нового (майбутнього) і керуватися сформованим уявленням (свідомо чи несвідомо) у своїй практичній діяльності. Представлено класифікацію за наперед визначеними класифікаційними ознаками в межах дефініції сприйнятливість до нового: форма пізнання дійсності; провідні аспекти об'єкта, що сприймається; домінуючі відчуття; галузь діяльності; складові досвіду суб'єкта; когнітивно-емоційні процеси; середовище відібраної інформації; ієрархічний рівень суб’єкту управління.
Окреслено риси особистості сприйнятливої до нового. Виявлення різних видів сприйнятливості до нового наведено на прикладах автобіографічних даних О. Флемінга, В. Рентгена, А. Дункан, Ф. Габера, Г. Форда, С. Джобса, історичних соціально-політичних подій.
Розкрито засоби розвитку індивідуальної і групової сприйнятливості до нового. Серед засобів розвитку особистісної сприйнятливість до нового представлено: алгоритм створення ідеї, технології творчого вирішення проблем, спеціальні вправи і техніки, в основі яких лежать принципи нелінійного мислення. З точки зору формування командних, організаційних цінностей, вироблення навичок колективного пошуку й прийняття рішень, важливості набуває корпоративне навчання у таких модифікованих формах як активні методи навчання; сучасні моделі і технології управління; технології навчання коучингу. Розглянуті питання створення системи управління ідеями, як такої, що стимулює розвиток сприйнятливості до нового всередині організації, закладу, установи.
LIFELONG LEARNING: MODELS AND METHODS OF IMPLEMENTATION
##submission.downloads##
Сторінки
Опубліковано
Категорії
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
